Пропоную вже в умовах мирного часу організувати студентам-екологам старших курсів (3 та 4-го) заняття на підприємствах на тему – «День фахівця-еколога на підприємстві». Вважаю, що повний день, проведений на виробництві під керівництвом фахівця-еколога даного виробництва, замінить нам безліч виконаних різного роду розрахунків. Ми станемо ближче до свого фаху, будемо краще розуміти, що ми маємо робити, яку документацію заповнювати, які питання перевіряти тощо. Моя мрія – працювати у рідному Донбасі на шахті екологом, а тому вважаю, що нам потрібно більше реальності під реальне виробництво. А у цілому навчання дуже цікаве, викладачі професійні, знання важливі….головне, щоб мир настав.

До переваг запропонованої ОПП слід віднести велику кількість кредитів на вивчення професійних обов’язкових компонентів: ОК 21 «Техноекологія» (12 кредитів), ОК 22 «Оцінка впливу на довкілля» (15 кредитів), ОК 20 «Моніторинг довкілля» (11,5 кредитів), ОК 11 «Хімія з основами біогеохімії» (9 кредитів), ОК 9 «Гідрологія» (8 кредитів), ОК 7 «Грунтознавство» (9 кредитів). Перелік компонентів ОПП відображує фокус та особливості програми, але слід розглянути доцільність виокремлення з дисциплін професійного спрямування (наприклад, «Техноекологія») модулів, які стосуються саме екологічної безпеки та впровадження в ОПП окремої ОК «Основи екологічної безпеки».

Вважаю, що студентам потрібне більш суттєве та масштабне спілкування з фахівцями у сфері екології, які мають досвід діяльності за фахом. Це має покращити наше розуміння, ким є еколог, як фахівець. Тому пропоную організовувати зустрічі з такими фахівцями не в масштабах проведення занять (що в нас є) – а саме з точки зору «круглого столу» на кшалт – «Відповіді на питання».

За 2,5 роки навчання в даному університеті, і на даному факультеті, у мене склалася певна думка з приводу викладачів, навчальної програми та самого Університету. Почнемо з викладачів, мені дуже подобається стиль подання інформації кожного з викладачів, які у мене були за останні 2,5 роки. Дуже багато реально кваліфікованих викладачів, які люблять свою роботу, і знають про свій напрямок буквально все. Викладачі в цьому Університеті цінують потяг до знань студентів і заохочують за старання, що є дуже важливим, оскільки саме увага викладача на старання студента мотивує його вчитися і виконувати усі поставлені завдання. Щодо навчальної програми, то в принципі всі предмети, які я вивчав стосуються професії еколога, але є предмет, якийв нас був на першому курсі і який, на мою думку,аж ніяк не відноситься до напрямку екологів, це – «Професійна підготовка рятувальника», але це особисто моя думка.

Ознайомившись з освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів пропоную:

- у дисципліні «Технічні засоби спостереження за станом довкілля» (ОК 23) або «Моніторинг довкілля» (ОК 20) ввести практичні заняття з польових досліджень, а саме – включити відбирання проб поверхневих вод, ґрунту, донних відкладів та проведення хімічного аналізу експрес-методом, що дозволить навчити студентів-екологів проводити оперативні дослідження водних масивів, територій особливої охорони під час надзвичайних ситуацій та гарантувати достовірність отриманої екологічної інформації;

- у дисципліні «Методологія та організація наукових досліджень» (ОК 3) включити вивчення програми STATISTICA з прикладами досліджень, що дозволяють аналізувати великий масив даних, будувати прогнозні моделі, графічно відображати екологічний стан довкілля;

Як науковий співробітник хочу зазначити, що введення дисципліни «Гідробіологія» (ОК 2) у 2022 році є дуже важливим для якісного проведення моніторингових досліджень. Мікробіологічні дослідження, а також дослідження фітопланктону та зоопланктону є невід’ємною частиною для  вивчення формування екологічного стану поверхневих вод та визначення спроможності до самоочищення.