12 лютого 2024 року доцентом кафедри охорони праці та техногенно-екологічної безпеки Цимбалом Богданом для першокурсників, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Охорона праці», було проведено кураторську годину, де було обговорено результати минулої сесії та презентовано світлини та відео з виставки картин та ікон Теріела Чекурішвілі.
Харківський художник з грузинським корінням Таріел Чекурішвілі практично усю війну в Харкові. Митець переконаний, що його ікони – цариця Тамара та Іверська Богородиця, які він разом з іншими роботами категорично відмовився евакуювати навесні 2022 року, також допомагали Харкову вистояти у важкі місяці війни.
Таріел Чекурішвілі народився під Тбілісі, в Лагодехському районі. Він припускає, що тяга до малювання йому передалася генетично – від його далеких предків, які ще за цариці Тамари були відомими майстрами з виготовлення килимів. Однак традиційного грузинського карбування він навчився лише в Харкові.
Карбовані ікони і до цих пір можна зустріти в стародавніх храмах Грузії. Як живі дивляться на нас з мідних картин Таріела Чекурішвілі Богородиця, Микола Чудотворець, Давид Псалмопівець.
Особливе значення художник надає рамці, без якої картину вважає незавершеною, кожна рамка теж висікається на металі або вирізається з дерева, прикрашається камінням.
На виставці були представлені і сюжетні картини. Наприклад, молодий олень, який радіє тому, що у нього виросли роги. Картина називається «Молодість». На багатьох карбуваннях Таріела Чекурішвілі можна зустріти елементи традиційного грузинського свята «ртвелі», присвяченого збору винограду. У спеціальному дерев'яному чані, видовбаному з великого дерева, стоять чоловіки: вони давлять ногами виноград, сік якого стікає через зроблений знизу отвір в глечик, вкопаний у землю. Це робили чоловіки, оскільки ця робота досить важка – за раз іноді потрібно переробити кілька тонн винограду.
Є в сюжетах грузинського художника і українські мотиви. Наприклад, два немолодих козака: у кожного вже залишилося по одному зубу, але вони продовжують веселитися, чокатися, згадуючи свою завзяту молодість з незмінними атрибутами: курильна трубка і зброя. Втім і своє перше офіційне визнання майстер отримав за український сюжет.